Няръяна Ӈэрм
Газетамдоʼ толабидоʼ
Маняˮ редакциянаˮ ӈобˮ хэвсахана ӈаˮ. Ӈобкана ӈопой манзаямʼ минреваˮ. Пыдоʼ хартоʼ хаби вадавнандоʼ паднаˮ, газетандоʼ нюмʼ — «Лух Авт». Хахаяда яляʼ ӈарка сояˮмаʼ ялямдоʼ ядабтамбиць. Газетандоʼ сидя юˮ самбляӈг поданда хаясь.
Ӈарка пэвдей ирыʼ 2000 похона тамальӈгы округнаˮ Ӈэвахы ерв хабиˮ газетадамдоʼ сертавандоʼ еˮэмня падартʼ пидтеˮмямда ӈабтась. Лимбяʼ ирыхына нердена газетадоʼ ӈадимясь. Хусувэй сиˮивхана хабиˮ хартоʼ вадавнандоʼ толаӈго пэйдаць. Тикыʼ нерцюна маняˮ «Няръяна Ӈэрм» газетанаˮ мюд ӈобˮ лабцадоʼ ӈадиберӈась. Ханзерˮ газетамʼ сертаба таравамда няднаˮ тухуць. Маняˮ нюртеˮэʼ табедамбинаць. Тедаʼ пыдоʼ мале тас паднанаӈэ хаяˮ. Юˮ поʼ ямбанʼ Геннадий Павлович Кельчин редактордандоʼ тарась. Газетанда нямна таремʼ лахана:
— Нюртей газетаваˮ лимбяʼ ирыʼ матдомдэй яляхана ӈадимясь. Тамальӈгана ӈопойӈэ тада поʼ вэс паднадамзь. Сидяӈгадми Хабэча Хываревич Яунгад тамбсеты. Ӈамгэʼ пиркана Шурышкарской районхад Мужи хардахад Николай Никитич Нахрачёвмʼ паднанаӈэ няˮмадамзь. Пыда хаби вадаʼ хавна, луца вадавна падна ӈаниʼ пирˮӈадась. Тикыʼ хавна хуркариˮ лаханако, невхыˮ илеˮми, сё теневась. Ӈадьбянаˮ нянанаˮ манзаравада ӈарка ябась. Ӈобˮ поʼ манзараˮмахадани ненэцяндами маˮладамзь. Самбляӈгӈэ хаяваць. Ӈавнанаˮ газетаваˮ вадаваˮ мэˮманаˮ еˮэмня сертаваць. «ЛУХ АВТ»мʼ толабадаˮ хибяри ямдоʼ сянзь, невхы иламдоʼ нёда, хареˮ тэнзамдоʼ, паӈгодоʼ теневавандоʼ няюʼ табедамбинаˮ. Сидя юˮ поваˮ понхарт ни ханьˮ. Тедаʼ газетанʼ паднана ӈока. Ненэциенаˮ падвыдоʼ хартоʼ тэврамбидоʼ. Валентина Лонгортова, Юлия Накова, Нина Максарова, Надежда Лонгортова, Владимир Енов, Евдокия Серасхова, тикы ненэцяˮ нюбе хабиˮ сававна теневыдоʼ. Падвыˮ стихотворенийдоʼ, илеˮмидоʼ газетахананаˮ ӈадиберӈаˮ.
Янаˮ терˮ хабиˮ газетамдоʼ сававна теневадоʼ. Хуркариˮ нюдякоˮ хардахаˮна, таӈоцяӈгаˮна, ты пэртяˮ ӈэсыхыˮна газетамдоʼ харвобтадоʼ. Ӈадьбятоʼ «ЛУХ АВТ»мʼ етриʼ толабидоʼ. Тарця сава иӈуд Евгений Ильич Ямрунʼ товысь. Ӈавна тикы серта таремʼ тензебтембидась:
— Округхананаˮ тодоˮ тэнзˮ ӈэрмʼ терˮ илеˮ. Ӈокадоʼ ненэй ненэцяˮ, хабиˮ. Ненэй ненэцяˮ нинаˮ газетадоʼ таня, хабиӈэ яӈгу. Ӈадьбяни таʼ мальӈгана Геннадий Павловичмʼ хонрадамзь. Пыда нюртеˮэʼ нись харваркаˮ, таютась. Хабиӈэ тасалкурˮмахаданаˮ пуняʼ нись ӈаˮ. Мань таʼ мальӈгана Думаʼ депутатдамзь, ӈадьбянаˮ законˮ саирˮмана сертавандаˮ падарˮ няниʼ хаˮмыдаць. Понʼ нинась хамедамбюˮ. Ӈарка пэвдей ирыʼ 2000 похона округнаˮ ерв Юрий Васильевич Неёлов падаркана пидтеˮмямда ӈабтадась. Ватомʼ ӈэдарась. Тикыʼ тальняюʼ газетаваˮ ӈадибелыць. Тедаʼ газетахананаˮ ненэциедоʼ нёйдоʼ ёˮпюˮ. Сидтаˮ толабадаˮ ня ӈобкана паднадаˮ. Вадамʼ лэтрамбава — ӈулиˮ тоенана серˮ. Ненэцяˮ хареˮ вадамдоʼ мэпˮнандоʼ — тэнзадоʼ таня. Пыдараˮ, газетахана паднанаӈэ, вадамʼ минревандаˮ хавна, хабиˮ тэнзмʼ лэтрамбадаӈэ тарадаˮ. Тикы сехэрэраˮ пилиˮ нёдараˮ.
Тедаʼ газетамдоʼ Аллина Кирилловна Яковлева няˮамбида. Пыда манзаямда техэ паӈгахаданда теневада. Таремʼ маˮнисяв: «Маняˮ ӈэрмʼ терˮ вадавна паднанаӈэ саць ӈарка манзаямʼ минреваˮ. Пявы сехэрэвнанаˮ илебей ненэцяˮ ядаӈгуˮ, ӈадьбянаˮ маняˮ етриʼ вареваˮ мэˮпанаˮ тара».
Газетадоʼ тэнзамдоʼ нерняʼ пэрӈа. Хареˮ вадавнандоʼ паднанаˮ хареˮ пыхыдатоʼ едʼ ниˮ манзараˮ, пыдоʼ иландоʼ саирмʼ лэтрамбаваʼ няюʼ ӈарка таромʼ хаˮаврамбиˮ. Тад нерняʼ вададоʼ пилиˮ хайная.
Марина Ярʼ падвы
